- Розуміння витоків даних та їх вплив
- Основні стратегії для запобігання витоків даних
- 1. Інвентаризація даних та визначення всіх місць зберігання конфіденційних даних
- 2. Підвищення безпеки даних за допомогою передових інструментів
- 3. Проактивний моніторинг та реагування в режимі реального часу
- 4. Перехід до Zero Trust
- 5. Проведення ефективного та постійного навчання з безпеки
- 6. Посилення управління ризиками третіх сторін
- 7. Використання надійної автентифікації
- 8. Шифрування даних у стані спокою та під час передачі
- 9. Запобігання витоку даних за допомогою Endpoint Protector
Дві реальності, з якими стикаються організації у сучасному ландшафті безпеки, полягають у тому, що зловмисники переважно прагнуть отримати дані, а співробітники роблять помилки під час обробки даних. Обидва ці фактори наражають конфіденційні дані на ризик порушення через навмисні атаки або людські помилки.
Розуміння того, як запобігти витоку даних, є необхідним через фінансові та репутаційні втрати, які вони можуть спричинити. Ефективне запобігання витоку даних потребує комплексного підходу із використанням перевірених технік – одна техніка, інструмент або стратегія не буде достатньою, якими б потужними вони не були. Ось кілька основних стратегій для запобігання витоку даних в організації.
Розуміння витоків даних та їх вплив
Витоки даних відбуваються тоді, коли є несанкціонований доступ до конфіденційних, захищених або секретних даних, їх розголошення або крадіжка. Порушення можуть стосуватися різних типів даних, включаючи персональні дані (PII), медичні дані, фінансові записи та інтелектуальну власність (IP). Складність і масштаб витоків даних варіюються від несанкціонованого доступу до електронної пошти однієї особи до складних вторгнень у цілі бази даних.
Для бізнесу порушення можуть призвести до значних фінансових втрат, в тому числі регуляторні штрафи, юридичні витрати та витрати, пов’язані з повідомленням про порушення та зусиллями з його усунення (перегляньте Звіт IBM про вартість витоку даних за 2023 рік аби дізнатись більше). Не кажучи вже про втрату довіри або конкурентної переваги через розголошення певних даних. Для постраждалих осіб наслідки можуть включати крадіжку особистості, фінансове шахрайство та порушення конфіденційності, які можуть завдати фінансової та емоційної шкоди.
Основні стратегії для запобігання витоків даних
Ось дев’ять перевірених стратегій, які допоможуть компанії запобігти витоку даних.
1. Інвентаризація даних та визначення всіх місць зберігання конфіденційних даних
Однією з великих перешкод у визначенні того, як запобігти витоку даних є те, що власник підприємства може навіть не знати, де знаходяться всі конфіденційні дані. Ця проблема з видимістю стає більш вираженою у великих організаціях із кількома департаментами та бізнес-одиницями. Коли власник не знає, де знаходяться конфіденційні дані, можна зіткнутися з катастрофами, такими як незахищені хмарні сховища, які містять конфіденційну інформацію та доступні публічно.
Отримання повної видимості того, де знаходяться конфіденційні дані у IT-екосистемі, вимагає використання інструментів для виявлення та класифікації даних, які можуть сканувати хмарні сховища, бази даних і файлові сервери, щоб автоматично ідентифікувати конфіденційні дані на основі заздалегідь визначених критеріїв, таких як PII, IP, PHI тощо. Варто також призначити відповідальних осіб за різні типи даних, які відповідатимуть за управління контрольними доступами та моніторинг використання цих даних.
2. Підвищення безпеки даних за допомогою передових інструментів
Передові інструменти можуть значно допомогти в захисті конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу та витоків. Одним із варіантів є контекстно-обізнані Data Loss Prevention (DLP) інструменти, які не лише відстежують переміщення даних, але й розуміють контекст використання даних в організації, щоб налаштовувати контроль на основі чутливості даних та ролі користувача. DLP інструменти можуть блокувати несанкціоноване передавання даних, забезпечуючи надійний захист від викрадення даних.
Також варто розглянути використання захищених вебшлюзів (Secure Web Gateways) для блокування доступу до шкідливих вебсайтів та контенту, що запобігає фішинговим атакам і завантаженню шкідливого ПЗ, яке може призвести до викрадення даних. Ця стратегія набуває особливої цінності в умовах зростання кількості шкідливих програм, які викрадають дані, що зберігаються в веббраузерах, поштових клієнтах, додатках для обміну миттєвими повідомленнями тощо.
3. Проактивний моніторинг та реагування в режимі реального часу
Проактивний моніторинг постійно спостерігає за мережею, системами та даними, щоб виявити аномалії, які можуть свідчити про кіберзагрозу. Головне тут – виявити потенційні загрози до того, як вони переростуть у повномасштабні порушення. Окрім використання передової аналітики, машинного навчання та штучного інтелекту для виявлення незвичних шаблонів поведінки, що відхиляються від норми, можна також інтегрувати потоки загроз в реальному часі та передавати детальні журнали в SIEM інструмент.
Реагування в режимі реального часу допомагає забезпечити готовність до нейтралізації виявлених загроз і, в ідеалі, зупинити витоки даних до виникнення. Тут важливу роль відіграє автоматизація, використовуючи інструменти або скрипти, які миттєво ізолюють уражені системи, відкликають привілеї доступу або застосовують патчі до вразливостей. Детальні інструкції з реагування на інциденти можуть допомогти команді, відповідальній за реагування на інциденти, виконувати свої завдання ефективніше та стримувати загрози.
4. Перехід до Zero Trust
Zero Trust – це мережева парадигма, заснована на ідеї, що надання за замовчуванням рівнів довіри будь-якому користувачеві, додатку або сервісу через їх розташування є ризикованим. Гасло цієї архітектури – “ніколи не довіряй, завжди перевіряй”. Іншими словами, постійно потрібно перевіряти всіх користувачів, пристрої та системні взаємодії перед наданням доступу до ресурсів. Мета полягає в тому, щоб мінімізувати поверхню атаки та обмежити можливості будь-кого переміщатися між різними системами для крадіжки даних.
Основні принципи Zero Trust включають мікросегментацію для створення невеликих захищених зон у мережі та більш детального контролю потоку трафіку, а також використання політик безпеки в режимі реального часу, які адаптуються на основі контексту запитів на доступ. Zero Trust не є чимось, що можна ввімкнути за допомогою конкретного інструмента; це вимагає поетапного підходу, що охоплює різні аспекти технологій, процесів та культури організації.
5. Проведення ефективного та постійного навчання з безпеки
Часто, великою проблемою у витоку даних є попередні помилки співробітників. Гарним рішенням в такому разі буде навчити працівників основам з безпеки. Це означає забезпечення людей знаннями для розпізнавання та реагування на кіберзагрози, дотримання найкращих практик у роботі з даними або використанні систем, а також розуміння політик компанії щодо повідомлення про інциденти, дистанційної роботи та використання BYOD.
Для ефективного навчання необхідно розробити навчальні програми, адаптовані до ролей та обов’язків різних груп користувачів у компанії. Крім того, важливо забезпечити, щоб навчальні матеріали зосереджувалися на конкретних загрозах, з якими користувачі найімовірніше зіткнуться. Використання інтерактивних та захопливих навчальних матеріалів допоможе співробітникам зберігати знання. Надсилання невеликих порцій інформації про кібербезпеку через регулярні електронні листи або розсилки також є хорошою тактикою.
6. Посилення управління ризиками третіх сторін
Тривала загроза витоків даних через компрометацію ланцюгів постачання вимагає посилення управління ризиками третіх сторін. Інцидент MOVEit у 2023 році призвів до того, що 2600 компаній зазнали витоків даних у ланцюгах постачання, які скомпрометували інформацію 84 мільйонів осіб. Усвідомлення всіх компонентів, які становлять будь-яке власне програмне забезпечення, яке фірма використовує, наявність широкого інвентаря третіх постачальників/сервісів та проведення ретельних оцінок безпеки третіх сторін мають бути частиною цієї стратегії.
7. Використання надійної автентифікації
Щоб забезпечити доступ до конфіденційної інформації та систем лише авторизованих користувачів, потрібно виходити за рамки лише імен користувачів та паролів. Багатофакторна автентифікація, яка поєднує дві або більше категорії доказів для підтвердження особи користувача, є одним зі способів це зробити.
Для кращої реалізації багатофакторної перевірки гарною порадою буде обирати біометричну або hardware token-based автентифікацію як одну з категорій. Для кращого поєднання користувацького досвіду та безпеки власнику варто обирати механізми адаптивної автентифікації, які налаштовують необхідну силу перевірки на основі контексту користувача, такого як місце розташування, використаний пристрій, бажаний ресурс/додаток та час доступу.
8. Шифрування даних у стані спокою та під час передачі
Хоча багато зловмисників витрачають час на пошук конфіденційних даних для доступу, належне шифрування даних є надійним останнім рубежем захисту. Навіть якщо хтось зможе скомпрометувати всі інші заходи безпеки та отримати доступ до сховищ конфіденційних даних, зашифровані дані залишаються нерозбірливими для сторонніх.
Потрібно шифрувати конфіденційні дані, що зберігаються на фізичних або віртуальних пристроях зберігання, таких як жорсткі диски, SSD, бази даних та хмарні сховища. Коли конфіденційні дані необхідно передавати через мережу або між пристроями та системами, використовуйте захищені протоколи зв’язку, такі як HTTPS (з використанням SSL/TLS), SSH та VPN.
9. Запобігання витоку даних за допомогою Endpoint Protector
У визначенні стратегій щодо запобігання витоку даних, рішення Data Loss Prevention (DLP) виявляються як передовий інструмент безпеки даних. Endpoint Protector є провідним у галузі рішенням DLP, яке працює на кінцевих точках з операційними системами Windows, macOS та Linux. Можливості, які допомагають запобігти витоку даних, включають моніторинг, контроль та блокування передачі файлів, примусове шифрування та виявлення чутливих даних у стані спокою.
Endpoint Protector забезпечує всебічний захист конфіденційної інформації, надаючи інструменти для контролю доступу до даних та їх переміщення всередині та поза межами організації. Завдяки функціям примусового шифрування даних на кінцевих пристроях та можливості виявлення чутливої інформації, що зберігається, Endpoint Protector допомагає значно зменшити ризики несанкціонованого доступу та витоку даних.
