Фінансові установи, як відомо, існують уже століттями. І хоча способи ведення банківських операцій зазнали значних змін, основні принципи залишаються незмінними. Банки завжди володіли великими обсягами персональної та фінансової інформації про своїх клієнтів. Сьогодні всі ці дані стали легкодоступними, що потребує надійних заходів кібербезпеки для їхнього захисту.
Розвиток фінансових технологій протягом останніх десятиліть призвів до численних інновацій та змін – таких як банківські перекази, кредитні та дебетові картки, інтернет-банкінг і мобільні платежі. Банкам довелося не лише модернізувати свої системи для впровадження цих новацій, але й трансформувати процеси, щоб забезпечити належний рівень безпеки під час використання нових технологій. Захист конфіденційної інформації та впровадження механізмів безпеки для запобігання атакам кіберзлочинців, зокрема фішинговим і шкідливим програмам, сьогодні також є критично необхідними.
Банківське регулювання постійно змінюється відповідно до вимог сучасних фінансових систем. Банки несуть юридичну відповідальність за збереження даних клієнтів і захист їх від кібератак чи несанкціонованого доступу. У цій статті розглядається, як сучасні банки та фінансові компанії забезпечують виконання цього обов’язку.
Найкращі практики захисту даних для банків
Щоб захистити конфіденційні дані, банки повинні застосовувати комплексний, «360-градусний» підхід, який унеможливлює витік інформації як із зовнішніх, так і з внутрішніх джерел. Це передбачає захист як клієнтського боку банківських процесів, так і внутрішніх процесів, пов’язаних із працівниками, постачальниками та системами. Нижче наведено п’ять порад щодо того, як забезпечити безпеку даних у банківській сфері:
1. Автентифікація
Автентифікація вимагає, щоб кожна транзакція в банку відбувалася лише після підтвердження особи того, хто її ініціює. Це стосується клієнтів, які входять до систем інтернет- або мобільного банкінгу, відвідують банк особисто або користуються кредитними/дебетовими картками в POS-терміналах чи банкоматах. Це також стосується й працівників банку, які мають доступ до даних клієнтів і самої установи. Якщо раніше для автентифікації достатньо було ID та пароля чи PIN-коду, то сьогодні багато банків запровадили двофакторну або багатофакторну автентифікацію, щоб переконатися, що особа справді є тим, за кого себе видає. Банки також застосовують біометричні методи перевірки, зокрема поведінкову біометрію, коли клієнти взаємодіють із банківськими системами, наприклад із системою інтерактивної голосової відповіді (IVR). Це є ключовим компонентом загальної стратегії інформаційної безпеки банку.
2. Журнали аудиту
Історія банківських операцій завжди була доступною у вигляді виписки чи ощадної книжки. Крім того, банківські системи ведуть журнал аудиту для кожної події, що відбувається під час взаємодії клієнта з системами. Це має вирішальне значення для швидкого реагування на інциденти, включно з витоком даних чи атакою програм-вимагачів. Незалежно від того, чи клієнт користується телефонним банкінгом, чи онлайн-банкінгом, фіксується час взаємодії разом із деталями цієї взаємодії. Ці дані щоденно резервуються й ніколи не видаляються остаточно, а архівуються через визначені проміжки часу. Частиною журналів аудиту є також підтримка плану реагування на інциденти безпеки.
3. Захищена інфраструктура
Захищена інфраструктура охоплює бази даних і сервери, де зберігається інформація, а також захисні межі, створені для її безпеки. У будь-якій базовій банківській системі виробничі дані, як правило, шифруються. Доступ до виробничих систем обмежений, і лише авторизовані постачальники мають право працювати з критичною інфраструктурою. Ефективне управління доступом є ключем до захисту цих баз даних. Якщо дані потрібні для тестування, то важливі відомості, такі як номер банківського рахунку, ім’я клієнта та адреса, повинні маскуватися. Постачальники, які відповідають за інфраструктуру, зазвичай відрізняються від тих, хто займається застосунками. Працівникам банку зазвичай видається спеціальне обладнання, де заблоковано доступ до соціальних мереж, особистих електронних пошт та USB-портів. Якщо співробітники користуються публічним Wi-Fi, то доступ до мережі банку можливий лише через VPN.
4. Захищені процеси
Банки запровадили низку процесів, щоб гарантувати реалізацію й перевірку заходів безпеки. Наприклад, це оновлення даних клієнтів у рамках політики Know Your Customer (KYC), підписання угод про нерозголошення (NDA) для працівників і постачальників, а також створення спеціальних захищених зон у межах офісів і віддалених дата-центрів.
За допомогою рішень Data Loss Prevention (DLP) банки можуть мінімізувати внутрішні загрози та захищати персональні дані клієнтів, такі як імена та номери кредитних карток. Такі рішення також допомагають відповідати вимогам міжнародних норм захисту даних, зокрема PCI DSS та GDPR, завдяки чому система безпеки банку відповідає загальноприйнятим стандартам і забезпечує захист інформації клієнтів.
Також реалізуються процеси, пов’язані з виконанням глобальних і локальних нормативних вимог, проводяться оцінки ризиків, щоб гарантувати їх відповідність чинним стандартам.
5. Безперервна комунікація
Окрім регулярних виписок із рахунків, банки постійно інформують клієнтів про оновлення систем, впровадження нових процедур автентифікації тощо. Клієнти можуть самостійно встановлювати ліміти й сповіщення за різними умовами, щоб бути в курсі будь-якої неочікуваної активності, пов’язаної з їхніми рахунками. При цьому канали комунікації є різноманітними та достатньо гнучкими, щоб забезпечити зручність для користувачів.
Посилення захисту даних за допомогою Netwrix Endpoint Protector
Дотримання вищезазначених комплексних підходів до безпеки дає змогу зберігати персональні та фінансові дані банків у безпеці. Важливо також впроваджувати різні рішення для захисту даних клієнтів. DLP-рішення, зокрема Netwrix Endpoint Protector, пропонують комплексний підхід, адаптований до специфічних викликів банківської галузі та ширшого фінансового сектору.
Netwrix Endpoint Protector допомагає запобігти операційним збоям, регуляторним проблемам, штрафам і репутаційним втратам, що виникають унаслідок витоків даних на рівні кінцевих пристроїв. Захищаючи чутливу інформацію, таку як персональні дані клієнтів (PII) та платіжні відомості, Netwrix Endpoint Protector постійно відстежує й контролює використання інформації, зменшуючи ризик внутрішніх загроз і втрати даних через зловмисні дії, недбалість чи компрометацію користувачів.
Однією з ключових переваг Netwrix Endpoint Protector є розвинені можливості оптичного розпізнавання символів (OCR). Ця технологія дає змогу банкам точно сканувати та контролювати широкий спектр файлів у зображеннях і відсканованих документах. Вона особливо корисна для виявлення конфіденційної інформації у форматах, які можуть залишитися непоміченими серверними OCR-рішеннями, забезпечуючи комплексний захист даних і підтримку відповідності фінансовим нормам.
Netwrix Endpoint Protector дозволяє дотримуватися регуляторних вимог, включно з GDPR, CCPA, PCI DSS, GLBA та іншими стандартами, а також зберігати контроль над кінцевими пристроями співробітників, навіть коли вони працюють віддалено чи офлайн.
