Авторка: Катерина Іваненко, Brand Manager (Invicti & Acunetix) в CoreWin
У сучасному світі розробка вебзастосунків потребує не лише уваги до функціональності та зручності, але й до безпеки. Важливо враховувати потенційні ризики на всіх етапах, аби максимально знизити вірогідність успішності кібератак. Для цього зокрема проводять перевірки, які впроваджують в процес розробки. Це дає змогу вчасно виявляти та виправляти вразливості до того, як вони потраплять у продакшн, тобто будуть доступні користувачам.
У цій статті розглянуто 8 найкращих практик для безпеки вебдодатків у SDLC, які допоможуть організаціям покращити захищеність своїх ресурсів і збільшити продуктивність команд.
Що таке SDLC?
SDLC (Software Development Life Cycle) – це цикл розробки програмного забезпечення, що складається з ряду етапів, кожен з яких має свої цілі та задачі:
- Планування проєкту
- Аналіз і визначення вимог
- Дизайн та архітектура
- Розробка ПЗ
- Тестування на наявність дефектів
- Розгортання в продакшн
- Підтримка оновлень і виправлень
Переваги впровадження безпеки в SDLC
Інтеграція безпеки в цей процес є дуже значущою, адже вона допомагає компаніям в різних аспектах:
- Зниження ймовірності вдалих кібератак завдяки виявленню та виправленню недоліків ще на етапі розробки.
- Зменшення потенційних збитків і затримок через вразливості в продакшні.
- Полегшення відповідності стандартам, як-от PCI DSS, ISO 27001 та іншим.
Найкращі практики для безпеки в SDLC
1. Врахування безпеки на ранніх етапах
Слід звертати увагу на аспект безпеки з самого початку циклу розробки. Це допомагає знизити ризики ще до безпосередньої реалізації проєкту, формуючи основу для побудови захищеного вебзастосунка. До цього відноситься принцип “secure by design”, тобто “безпечний за задумом”, що є частиною проактивного підходу до AppSec.
2. Автоматизація
Автоматизовані інструменти для тестування безпеки дозволяють зменшити час і зусилля, необхідні для виявлення і виправлення вразливостей. Це включає не тільки сканування, а й автоматичне створення тікетів, звітів і налаштування процесів.
Крім того, DAST-рішення для безпеки вебдодатків Invicti (раніше Netsparker) і Acunetix надають функціонал автоматичного підтвердження більшості серйозних недоліків і демонстрації доказів їх існування (технології Proof-Based Scanning, Proof of Exploit), коли це технічно можливо. Це дає змогу не витрачати зайві ресурси на додаткові ручні перевірки, що підвищує продуктивність фахівців.
3. Готові інтеграції
Якщо команда застосовує автоматизовані сканери для перевірки вебдодатків на вразливості, то найбільш зручним варіантом для SDLC є їх безшовна інтеграція з інструментом CI/CD і системою відстеження помилок для створення тікетів. Це дає можливість максимально швидко і просто впровадити безпеку в цикл розробки.
4. Якісне виправлення
Для підвищення рівня безпеки вебзастосунків слід не забувати про належне та оперативне усунення вразливостей. У цьому допомагають рекомендації для виправлення недоліків і спеціалізовані звіти, які можуть бути згенеровані за допомогою сканерів.
На додачу, технологія інтерактивного тестування безпеки додатків (IAST, gray-box testing) часто здатна надавати номер рядка коду конкретного файлу, що потребує змін для усунення вразливості. Таким чином, це дозволяє значно прискорити та оптимізувати даний процес.
Для запевнення у правильності виправлень можна застосовувати функціонал повторного тестування недоліку, який покаже, чи дійсно проблема була розв’язана.
5. Регулярність
Важливою умовою ефективності тестування безпеки в SDLC є регулярність. Занадто рідкі перевірки можуть не принести бажаний результат, найбільше це стосується підтримки вебдодатків у продакшні. Адже в довгій перерві між тестуваннями, особливо за умови регулярних змін у ресурсі, найімовірніше з’являться нові вразливості, що створюють загрозу для вебсайтів.
6. Відстежування тенденцій
Для покращення процесів в SDLC корисно використовувати моніторинг тенденцій, який зазвичай доступний у дешбордах AppSec-рішень. Завдяки інформації звідти можна помітити потенційні проблеми.
Наприклад, збільшення середнього часу на усунення вразливостей, імовірно, свідчить про додаткові складнощі, з якими стикаються спеціалісти. А ріст кількості недоліків може вказувати на недостатні знання нових розробників щодо практик безпечного програмування.
7. Інвентаризація вебактивів
Чим більше організація розробляє вебдодатків і API, тим складніше відстежувати їх безпеку. Тому найкращою практикою є інвентаризація цих активів для подальшого тестування, в тому числі на етапі розробки. Це можна робити як вручну, так і застосовувати спеціалізовані інструменти для спрощення цих дій.
Наприклад, платформи Invicti та Acunetix здатні проводити пошук зовнішніх вебсайтів компанії, а також виявляти відомі та незадокументовані API як в продакшні, так і до нього.
8. Контроль доступу
Окрім тестування безпеки, слід також звертати увагу на рівні дозволів користувачів у системі. Можна послуговуватися вбудованими ролями або створювати свої, аби забезпечити права для учасників команди, які будуть достатні для виконання задач, але не надмірні, що відповідає принципу найменших привілеїв.
Також для додаткового захисту корисно впроваджувати двофакторну автентифікацію та мати змогу передивлятися журнали дій користувачів, аби виявляти порушників у випадку внутрішніх інцидентів.
Висновок
Інтеграція безпеки в життєвий цикл розробки програмного забезпечення (SDLC) – це стратегічний крок до створення надійних вебдодатків як для своєї організації, так і для інших. Використання найкращих практик дозволяє підвищити успішність цього впровадження, полегшуючи роботу командам і покращуючи рівень безпеки.
